Публікації → Культурне життя

Фестиваль «Київська Русь XIII століття»

Черговий раз відвідав «Парк Київська Русь» під Копачовом. Але тепер із нормальним фотоапаратом. Спасибі одній хорошій людині за надану техніку та можливість підготувати цей фотозвіт.

Як добирався до парку — окрема історія. Диспетчер Обухівтранса, нашого рідного перевізника, дала невірний розклад маршруток. Замість Копачева, у вказаний нею час, йшов автобус на Перше Травня. Відправляються в той бік автобуси не так часто, як хотілося б, тому довелося їхати. Тим більше, що я був зовсім не проти прогулятися по самому Копачову і його околицях. Я ще напишу про це. А от назад виїхати було набагато легше. Від парку у вихідні їздить автобус, і досить часто. До Обухова беруть 5 гривень.

Отже, я на території парку.



Відразу звернув увагу на нові споруди, яких на відкритті фестивалю ще не було. Нагадаю, що Володимир Янченко, президент «Слов'янського фонду», який і взявся за відтворення давньої столиці Київської Русі, обіцяв будувати парк прямо на наших очах. Тримає слово, мужик.



Та й рух був як-то більшим, ніж той раз, бої стали видовищнішими. Я добрався якраз до початку однієї з бійок між збройними угрупованнями XIII століття.



Мужі в справжніх середньовічних обладунках готувалися до битви, глядачі на трибунах чекали кривавого місива.



Богатирі кинулися в бій.



Я підійшов ближче. Поки фотографував поєдинок десь у центрі ристалища, прямо біля мене два важковаговика з тріском проломили один із рядів забору і впали на землю. Бій був захоплюючим.



Були і поранені — бій вівся справжньою зброєю. Мечі, сокири, списи, алебарди... Що тільки не використовувалося в битві.



Потім проводилися поєдинки.



Демонструвалися трюки, які краще не намагатися повторити самостійно. Наприклад, не варто робити як ці хлопці, що розбивають молотом цеглу на животі, лежачи на дощечці із цвяхами.



Були танці та виступи фольклорних колективів.



Було багато радісних облич, багато красивих середньовічних костюмів.



Так, ще із нового — за оборонними валами з'явилися намети. У них живуть учасники фестивалю. На самих валах, як і раніше працює канатний спуск.



Все так само можна постріляти з лука, покидати ножі, покататися на конях.



Є конячка і для дітей.



Працює ярмарок, на якому можна придбати сувеніри народних майстрів.



Тут можна купити прикраси, посуд, одяг, книги, зброю і незвичайні музичні інструменти.



Ну просто дуже великий вибір сувенірів.



Для відвідувачів доступні також екскурсійні програми, працюють закусочні. Увечері проводяться концерти етноколективів, вогняні шоу та феєрверки. Мені ж потрібно було повертатися додому, вечірню програму я не застав. А шкода, вона обіцяла бути дуже яскравою і захоплюючою. Може іншим разом.

Для тих, хто залишається ночувати, організатори передбачили юрти і намети.



Я залишаю парк, але ще сюди обов'язково повернуся.